Минулого місяця Сенат Франції майже ухвалив законопроєкт, що вимагав від месенджерів створити "бекдор" для поліції, на що й відреагував засновник Telegram, Павел Дуров. На щастя, Національна асамблея відхилила цю ініціативу, що стало перемогою захисників цифрової приватності у країні.

Дуров висловив свою вдячність депутатам за відмову від "закону, який міг би позбавити французьких громадян права на приватність". Він підкреслив, що "бекдори" можуть бути використані не лише поліцією, а й злочинцями, що загрожує безпеці приватних повідомлень.

Підтримувачі законопроєкту стверджували, що він допоможе у боротьбі з організованою злочинністю, проте Дуров сумнівається у його доцільності, вказуючи на те, що злочинці просто перейдуть на менш відомі платформи.

Telegram, що налічує понад 700 мільйонів користувачів, дотримується принципу відсутності "бекдорів" протягом 12 років. Дуров наголосив, що компанія готова залишити ринок, якщо це загрожуватиме основним правам людини.

Він також зазначив, що Telegram дотримується законодавства ЄС, розкриваючи лише IP-адреси та номери телефонів за запитом, але не зміст повідомлень. "Ми ніколи не передавали жодного байта приватної інформації", — підкреслив Дуров.

Попри недавню перемогу, Дуров застеріг, що боротьба за шифрування триває. У березні Європейська комісія вже запропонувала схожу ініціативу для всього ЄС.

Незважаючи на те, що Telegram позиціонує себе як месенджер з наскрізним шифруванням, Дуров стикається з критикою щодо рівня безпеки. Наприклад, засновник Signal стверджував, що Facebook Messenger забезпечує вищий рівень конфіденційності, ніж Telegram, оскільки наскрізне шифрування активується лише в "секретних чатах".